Вівторок, 17.10.2017, 12:58
Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт ДНЗ № 6 м.Ужгорода
Головна | Консультації для вихователів | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Статистика

   

№ з/п

Зміст роботи

Термін

Відповідальні

1

2

3

4

1.

"Взаємодія дошкільного навчального закладу і початкової школи – крок до успішного майбутнього дитини".

 

 

вересень 2017

Афоніна Л.М.,

завідувач

2.

Дитяча психологія: вимоги і заборони.

жовтень

2017

Бабидорич Н.В.,

пр.психолог

3.

«Хай на Землі панує чистота!»

 

листопад

2017

Афоніна Л.М.

4.

Засоби залучення батьків до екологічного виховання дітей.

 

грудень

2017

Бабидорич Н.В.,

вихователь-методист

5.

Формування самостійної діяльності дошкільників.

січень

2018р.

Афоніна Л.М.

6.

Роль художньої літератури у вихованні дітей і розвитку їх мови.

 

лютий

2018

Демидчук О.В.

вихователь

7.

«Співпраця з сім’єю щодо формування здорового способу життя дошкільників»

.

березень

2018

Бабидорич Н.В.,

вихователь-методист

8.

Здоров`язберігаючі технології, які використовуються у музичному вихованні дітей дошкільного віку

 

квітень

2018

Вікова О.С., музкерівник

9

Діагностика готовності до навчання в школі.

травень

2018

Бабидорич Н.В.,

пр.пихолог

                   

      «Взаємодія дошкільного навчального закладу і початкової школи – крок до успішного майбутнього дитини''
"Шкільне навчання ніколи не починається з порожнього місця, а завжди спирається на певну стадію розвитку, досягнутого дитиною" - Л.С. Виготський
Забезпечення наступності між дошкіллям та школою спільне завдання вихователів, учителів та батьків, здійснювати яке ми маємо у тісному тандемі, враховуючи педагогічний вплив одне одного й висуваючи до дітей єдині вимоги. Лише плідно взаємодіючи, ми зможемо успішно підготувати старших дошкільнят до шкільного життя, а вчителі забезпечать продовження освіти, а не починатимуть усе спочатку. Звісно, батьки мають бути активними учасниками цього процесу.
Перехід дитини з дошкільного навчального закладу до школи є важливим етапом її життя, який пов’язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й з відповідними процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей.
Для когось із дітей – ця мить урочиста й піднесена, вони радо йдуть до школи, відчувають вихід на новий життєвий щабель, для інших – величезний стрес, що супроводжується сумом за звичним життям, страхом перед новим середовищем, новими вимогами.
Дуже важливо, щоб педагоги і батьки допомогли дитині усвідомити, що дошкільний заклад і школа є ланками єдиної системи освіти, а все те, що чекає на неї у школі, є продовженням того, чим вона займалася, що опанувала раніше.
Таким чином, основне педагогічне завдання дорослих – створити сприятливі умови для повноцінного життя дошкільника, реалізація ним свого природного потенціалу (фізичного, психологічного, соціального), прояву індивідуальності.
Забезпечення перспективності і наступності передбачає тісну взаємодію педагогів дошкілля і початкової школи, системну роботу з різних аспектів.
Інформаційно-просвітницький аспект
– визначення вихователями і вчителями напрямів розвитку, виховання та навчання дітей на кожній наступній сходинці освіти;
– ознайомлення педагогів з новітніми технологіями, програмами навчання та виховання обох ланок освіти (для старшої групи дошкільного закладу і першого класу початкової школи)
– вивчення педагогами дитячого садка і школи особливостей розвитку дітей на перехідному етапі.
З метою реалізації цього аспекту наступності ми використовуємо такі форми взаємодії у педагогічному колективі:
– засідання педагогічної ради та наради при директору;
– взаємний обмін розробками;
– спільні засідання творчої групи вихователів та учителів початкових класів.
Психологічний аспект
– визначення педагогами й психологом специфіки переходу від провідної ігрової до навчальної діяльності;
– здійснення єдиного медико-психолого-педагогічного контролю за динамікою розвитку дітей;
– дослідження рівня готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі, аналіз їх процесу адаптації уже в ролі учнів 1-го класу.
Форми взаємодії: семінари, семінари-практикуми, спільна робота психолога та педагогів.
Методичний аспект
– взаємне ознайомлення з методами й формами навчально-виховної роботи зі старшими дошкільнятами та першокласниками;
– використання однакових методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навколишнім, фізичного, естетичного, соціального розвитку.
Цей аспект успішно реалізуємо через такі форми спільної роботи педагогів дошкілля і школи:
– взаємовідвідування занять та уроків з подальшим обговоренням;
– проведення семінарів-практикумів з певних методик;
– обмін передовим педагогічним досвідом роботи.
Практичний аспект
– попереднє знайомство вчителів зі своїми майбутніми учнями;
– кураторство вихователями своїх вихованців;
Форми реалізації:
– проведення «днів відкритих дверей» в дошкільному закладі та школі;
– відвідування свят у школі (День знань, Свято Букваря, останній дзвоник);
– відвідування вчителями старшої групи, спостереження за дітьми на заняттях та в повсякденному житті;
– бесіди з дітьми та їхніми вихователями;
– організація спільних концертів, спортивних змагань;
– спільне виготовлення дошкільнятами та учнями іграшок та книжок.
Підсумком співпраці педагогічних колективів є спільна педагогічна рада вчителів та вихователів, на якій педагоги аналізують результати підготовки до школи, прогнозують подальшу взаємодію.
Така системна робота не лише забезпечує кращу підготовку й безболісну адаптацію дошкільнят до навчання в школі, а й сприяє вдосконалення фахової майстерності педагогів, налагодженню дружніх стосунків між колективами дитячого садка та школи.

 

Дитяча психологія: вимоги і заборони   

Кожна людина в своєму повсякденному житті підпорядковується будь-яким стандартам і нормам, в це число входять також обмеження і заборони. Одні продиктовані на основі моральних норм і законів, а інші особливостями здоров'я і міркуваннями безпеки. Приходить момент, коли дитина починає осягати в суспільстві цю премудрість життя. Отже, вимоги і заборони в сімейному вихованні дітей - тема розмови на сьогодні.Це дуже не простий період життя дитини, він тепер дуже часто від старших чує слово "не можна", а якщо раптом не послухається, може навіть по попі отримати. Якщо батьки в цей непростий період ведуть себе не послідовно, то він ще більше ускладнюється, наприклад, сьогодні дозволяють, а завтра забороняють. Малюк також не розуміє, чому старшій сестрі або братові можна, батькам можна, а йому "не можна".Дитина, як уміє, намагається протестувати: не слухається, вередує, ламає іграшки - така дитяча психологія ... У цьому випадку необхідно знайти золоту середину, щоб не допустити вседозволеність і щоб не зламати що формується особистість, зайвою строгістю. Для цього потрібно врахувати деякі важливі моменти в сімейному вихованні дитини.

Заборони повинні поширюватися на всіх членів сім'ї.

Наприклад, всім не можна в розетку пхати палець, тому що це для життя дуже небезпечно. Заборони вимагають неухильного виконання, вони гранично строгі. Якщо всі будуть дотримуватися заборони, то це буде говорити про те, що дитина повноправний член сім'ї, як близькі люди. Щоб уникнути складнощів обмеження повинні поширюватися в конкретний період часу на конкретну людину і вимагати точного виконання. Наприклад, тато вміє включати газ на плиті, користуватися гострим ножем, тому він може це робити. Дитина ще не вміє цього робити, тому для нього ці предмети знаходяться в строгому обмеженні.Але заборони і вимоги не повинні виключати можливості пізнання: малюк повинен знати, як працюють дорослі з яким-небудь небезпечним предметом. Покажіть дитині, як добре гострий ніж відрізає хлібець, і поясніть при цьому, що можна порізатися ножем і буде боляче. Дитина повинна вірити і знати, що на відміну від заборон, обмеження це тимчасові "не можна", так як для нього це дуже важливо.

Список вимог і заборон не повинен бути великим.

Якщо ви будете дуже часто говорити малюкові: "Це не бери, то не чіпай, це не для тебе, це небезпечно, навряд чи він буде миритися з цим. Він потайки буде брати ніж, сірники, вставляти вилки в розетки, для того щоб виправити в будинку своє становище. Якщо розібратися, дорослі самі провокують своїх дітей піддаватися небезпекам. Крім цього, якщо дорослі постійно вдаються до заборон, тим самим вони створюють навколо свого малюка "небезпечний простір". У цьому просторі дитина не зможе нормально розвиватися і рости. У дитини можуть з'явитися психологічні комплекси, якщо він постійно перебуватиме в стресовій ситуації і відчувати страх.

Щоб уникнути цього, зведіть до розумного мінімуму кількість обмежень і заборон. Якщо вам важко, тоді всі заборони і обмеження на аркуші паперу, і розділіть їх на три частини:

  • Заради безпеки дитини.
  • Заради збереження сімейного майна.
  • 3.Обмеження, які продиктовані прагненням дорослих відчувати себе спокійніше, вільніше, впевненіше.

Перший пункт - це мінімум "не можна", дотримання якого потрібно домагатися від дитини. За другим пунктом ваш життєвий досвід повинен підказати, як малюка нейтралізувати, щоб він раптом не розбив вазу, зі столу не стягнув монітор комп'ютера, на підлогу не вивалив все білизна з шафи і т. д. Шафи замикайте на ключ, ключ прибирайте. Якщо ні замків, підійде скотч або проста мотузочок. Духи, вазочку, косметику та інші, необхідно тимчасово прибрати з очей. І так далі. Тим самим ви вбережете дитину від небезпек і травм і при цьому скоротіть кількість суворих заборон і обмежень. Ніколи не залишайте в доступних місцях для дитини все ріжучі та колючі предмети, запальнички, сірники, ліки, оцет, побутову хімію і пр. чайник кип'ятіть на дальній пальнику. Погладили, праска прибирайте подалі від гріха.Якщо говорити про третьому пункті, то, безумовно, дорослі мають право на спокійний відпочинок, особисте життя, вільний час, навіть, незважаючи на те, що дитина намагається заповнити собою все життєвий простір. Але існує така істина: свобода одного, це є обмеження свободи іншого. Наприклад, ви дивитеся улюблений серіал і вимагаєте від дитини тиші, навряд чи він визнає це справедливим. Але якщо втомлена мама лягла поспати на годинку, в цьому випадку дитині потрібно пояснити, що поки шуміти не можна.

Необхідно поступово вводити для дитини вимоги і заборони, в день не більше одного. І це слід робити саме тоді, коли дитина почала проявляти інтерес. Приміром, його дуже зацікавила розетка - розкажіть дитині про те, що в ній живе струм, і він дуже не любить, коли пхають пальчики в його нірку, струм може "вкусити". Якщо дитина звернув свою увагу на газову плиту, значить настав час розповідати про небезпеку вогню і газу. Не потрібно лякати дитини, говорите йому тільки про реальні загрози. Не приховуйте від дитини, що він буде плакати, бо це боляче. Але не лякайте малюка уколами і лікарями, тому що намучиться, якщо раптом доведеться в майбутньому дійсно робити ін'єкції. І не брешіть, що з розетки може вилізти хтось страшний і понести в темний ліс. Так як дитина не тільки до розетки буде боятися підходити, але і в кімнату входити. Потрібно уникати слова "не можна" і частки "не", в яких спочатку йде негативний посил. Крім цього, мозок дитини до певного етапу не може сприймати частку "не" і мамині слова для нього набувають зворотний сенс (замість, "не лізь" - "лізь», «не бери" - "бери" і т. д.).Краще замінюйте їх іншими оборотами. Наприклад, вираз "плиту не можна чіпати" замініть на "плиту чіпати небезпечно", а "на стіл не лізь, бо впадеш!" Замініть на "якщо ти залізеш на високий стіл, ти можеш впасти з нього!". Крім цього, не налаштовуйте дитину на негативний розвиток подій. Тому як твердження "вдаришся, впадеш, розіб'єшся і т. д." практично вже говорять про факт, якому залишилося тільки збутися.Якщо дитина буде жити в густій мережі обмежень і заборон, це користі ніякої не принесе. Згідно дитячої психології, заборони і вимоги можуть розвинути у дитини дуже багато комплексів, а також вони геть можуть знищити його, як особистість. Щоб зберегти здоров'я дитини, а також відчуття радості і щастя, постарайтеся знайти золоту середину.

 

  Формування економічної досвідченості дошкільників засобами гри

Гра має надзвичайно важливе значення для цілісного розвитку дітей. В ігровій діяльності розвиваються мовлення й мисленню кожної дитини, формуються її почуття й сприймання світу, збагачу­ється емоційна сфера.

Саме у грі діти наслідують форми суспільних відносин людей, поступово опановують моральні норми й почина­ють керуватися ними у своїх стосунках з дорослими й іншими ді­тьми. Через гру дошкільники освоюють та пізнають світ. Вона є тим механізмом, що перетворює зовнішні вимоги соціального середови­ща на власні потреби дитини. Саме тому гра — найліпша підготовки до майбутнього життя. Завдяки грі діти вправляються та розвивають низку здібностей, які знадобляться їм у майбутньому.

Діти з раннього віку опиняються у вирі різноманітної економіч­ної інформації, спостерігаючи за веденням домашнього господар­ства, разом з батьками купуючи продукти та інші товари, перегля­даючи чи чуючи рекламу тощо. Щоб допомогти вихованцям розібратися у сутності економічних відносин пропонують ди­дактичні, сюжетно-рольові та ситуативні ігри економічної спрямованості. Ці ігри дають змогу зробити економіку зрозу­мілою для дошкільників, забезпечують органічне практичне входження дітей в економічні відносини.

Орієнтовний зміст початкових еко­номічних знань відображено в шести основних темах: моя сім'я; товар; гроші; моє місто; моя країна; ресурси.

Засвоюючи кожну з тем, дошкільники ознайомлюються із сі­мейною економікою, закріплюють набуті знання в іграх, отримують уявлення про розмаїття та вичерпність природних ресурсів, почина­ють розуміти, звідки і як з'являється продукт, якими способами реа­лізовують товар. Діти вчаться оперувати грошима, знають, що вони потрібні для купівлі та продажу. Багаторазово виконуючи різні еко­номічні дії, дошкільники вчаться реалізовувати свої вміння в різних умовах, з різними об'єктами, що сприяє усвідомленню та міцнішому засвоєнню знань.

Усі ігри економічної спрямованості можуть бути як частиною спеціальних занять з економіки, математики, ознайомлення з навко­лишнім світом і природою, так і використовуватися в повсякденні. Вдома діти із задоволенням грають у такі ігри з батьками.

Види ігор економічної спрямованості. Гратися можна як усією групою чи підгрупою, так і індиві­дуально. У процесі ігрової діяльності кожна дитина отримує змогу практично застосовувати набуті знання, розширюючи власний до­свід. Залежно від поставленої пізнавальної мети, у роботі з дітьми педагоги використовують такі види ігор економічного спрямування, як-от: ігри-стратегії.
Сюжетно-рольові ігри передбачають моде­лювання реальних жит­тєвих ситуацій операції купівлі — продажу, ви­робництва та реаліза­ції готової продукції. Під час розгортання цих ігор дорослі створюють най­сприятливіші умови для розвитку в дітей інтере­су до економічних знань, адже ігрові ситуації мо­делюють з максимальним наближенням до реаль­них. При цьому ситуації спілкування, у яких діти активно використовують економічні терміни, моделюють адекватно віковим пси­хологічним особливостям ви­хованців.

Розвивально-дидактич­ні та ситуативні ігри надають вихователю унікальну мож­ливість сприяти процесу зба­гачення соціального досвіду дітей, формуванню їхніх цін­нісних пріоритетів, адекватно­му прояву особистісних якос­тей у непростих, наближених до реального життя ситуаціях. Вихователь може оцінити здат­ність кожної дитини до кон­структивних рішень, самостій­ного вибору тощо.

Особливе значення мають ігри-стратегії. Вони є складною різнобічною діяльністю, яка пе­редбачає не лише усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, а й послідовність сукупних дій усіх учасників гри.

Формування економічної компетентності дошкільників на різних вікових етапах

Обираючи форми роботи з дітьми, спрямовані на формування їх економічної компетентності, вихователю слід враховувати вікові особливості сприймання дошкільниками матеріалу.

Так, основною метою проведення ігор економічного спряму­вання з дітьми молодшого дошкільного віку є ознайомлення їх з най­простішими економічними поняттями, формування уявлень про основні види суспільно-економічних відносин. Скажімо, ознайом­люючи молодших дошкільників з темою «Гроші», вихователі прово­дять з ними дидактичні ігри, що сприяють формуванню уявлень про грошову одиницю, прибутки і витрати, вихованню ощадливого став­лення до грошей .

Для дітей середнього дошкільного віку педагоги створюють умови, що сприяють збагаченню набутих дітьми економічних знань і досвіду. Для цього вони використовують сюжетно-рольові ігри, ме­тою яких є формування способів поведінки у певних економічних ситуаціях. Ці ігри передбачають участь дітей у ро­зігруванні різних ситуацій купівлі — продажу, формування в них навичок рахувати гроші та користуватися ними. У середньому до­шкільному віці діти мають здобути досвід самостійної купівлі това­рів, навчитися співвідносити вартість товару з купівельною спро­можністю покупця, усвідомити необхідність ощадливого ставлення до грошей та раціонального їх використання.

Збагачення економічних знань дошкільників відбувається по­ступово. Формування економічної компетентності старших дошкіль­ників ми умовно поділяємо на три етапи:

<

» Вхід на сайт


» Пошук

» Архів записів

» Офіційні сайти
MONU.jpg zak.gif osv.jpg


Copyright MyCorp © 2017