Вівторок, 17.10.2017, 13:00
Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт ДНЗ № 6 м.Ужгорода
Головна | Поради батькам | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Статистика

Анкета для батьків

з проблеми патріотичного виховання дошкільнят

1. Як Ви знайомите дітей з навколишнім світом?

2. Чи виховуєте Ви у своєї дитини дбайливе ставлення до природи рідного краю - чи бере участь Ваш дитина в роботі на городі, доглядає за тваринами, за квітами?

3. Розмовляєте Ви про рідне місто?

4. Буваєте на святах, присвячених Дню міста?

5. Як часто Ви з дітьми слухаєте (співаєте, розповідаєте) пісні, вірші про Батьківщину, про природу рідної країни;

6. Робите виїзди на природу?

7. Спільно читаєте книги?

8. Дивитеся телевізор?

9. На Ваш погляд, чи володієте Ви достатньою інформацією про рідну країну, місто, щоб відповісти на виникаючі у дитини питання?

10. Чи потрібна Вам допомога педагогів в отриманні інформації про рідній країні, місто, в чомусь ще?

Як виховати патріота в сім'ї

Поняття патріотизму у всіх викликає досить змішані почуття і емоції. Для одних - це дуже важливо , для інших - нічого особливого , треті - поняття не мають, про що йде мова. Але все ж для багатьох постає обов'язковим бути самому патріотом, і так само виховати своїх дітей.

 Почуття патріотизму є в душі у кожної людини, але необхідно його просто пробудити, зуміти достукатися і поставити правильні життєві пріоритети. Саме цим і повинні займатися батьки, які хочуть виховати патріота в сім'ї.

Але з чого почати? Існує кілька рекомендацій, які допоможуть знайти відповідь на питання як виховати патріота в сім'ї.

Ми живемо в найкращій країні .

Якщо ви щиро бажаєте виростити дитину патріотом, не кажіть при ній погано про ту країну, де ви живете. Адже Батьківщину, як і батьків, не вибирають. І повірте,як би  вам не здавалося, що десь краще, це не зовсім правда. У кожній країні є свої проблеми, свої труднощі і з екрана телевізора нам їх ніхто не показує. Всі хочуть , щоб про них думали тільки добре .Тому не допускайте при дитині вираження великого невдоволення про вашу Батьківщину, говоріть більше позитивного. Але в той же час не сильно прикрашайте ситуацію, вчіть дитину бути ще й реалістом .

Обов'язково подорожуйте.

 Не потрібно відразу їхати за кордон, і в рідній країні є маса місць, від яких просто дух захоплює. Та й напевно ви ще не встигли скрізь побувати.Показуйте дитині на наочності всю красу і захоплюючу історію рідного краю.Пам'ятайте, що скоро ваша дитина стане зовсім дорослою, і зможе самостійно робити свої, вже дорослі висновки, і мати власну думку. І якщо з дитинства закласти маленьке зернятко патріотизму, воно потім зможе прорости.

 Культурний розвиток дитини.

Нехай вам абсолютно комфортно на улюбленому дивані, і не хочеться нічого окрім як чашечки чаю і подивитися телевізор - вставайте і йдіть з дитиною в музей, на виставку, в ляльковий театр, на дитячий концерт . Культурний розвиток дитини з ранніх років  є невід'ємною частиною зародження почуття патріотизму. Якщо ви разом відвідували такі заходи з раннього дитинства, то є велика гарантія того, що і далі, вже в більш старшому віці у дитини буде інтерес продовжувати такі відвідування . Пам'ятайте, що зараз головним прикладом для наслідування є ви, так що не робіть  так, що б потім було прикро за втрачену можливість.

Більше позитиву .

Діти дуже чутливі до емоційного стану їх батьків. Якщо вам погано, то дитині теж буде не по собі. Тому, як би в житті не траплялося, намагайтеся налаштовувати себе на позитивну хвилю. Знаходьте позитив у будь-яких діях. Так ви не лише уникнете песимістичного настрою дитини, але так же навчите її легше справлятися з проблемами, не опускати руки ні за якої ситуації, і так само завжди знаходити  чому радіти. Виховати патріота неможливо в атмосфері вічної проблеми, поганого настрою і відсутності віри в майбутнє.

Підтримуйте свою дитину.

При бажанні виховати патріота в сім'ї, головне підтримка . І мова йде про всебічну підтримку . Прагнення до патріотизму повинно бути не тільки у вас, але і у вашого  близького оточення. Живучи в такій атмосфері, дитина в майбутньому буде намагатися відтворити її вже в своїй сім'ї. Так само підтримуйте свого малюка в його поглядах , захопленнях, інтересах . Хваліть за успіхи і правильно зроблені висновки з скоєних вчинків чи проступків. Пояснюйте дитині, чому ви поступаєте по відношенню до нього або іншої людини саме так, а не інакше, і просіть, що б він аргументував свої вчинки так само.Навіть якщо ви не бачите перспективи, все одно намагайтеся проявити свою віру в дитину. І раптом у нього дійсно все вийде. Такі відносини зроблять ваше спілкування більш близьким, дозволять заробити авторитет перед дитиною, а так само більше контролювати його дії.

  Консультація для батьків.
 « Використання фольклору в роботі з дітьми.»
Слово фольклор - англійського походження, воно означає: народна мудрість, народне знання
Історизм і народність - пріоритет фольклорного жанру. 

Малі фольклорні форми: пісеньки,  побрехеньки, загадки, казки, заклички, хороводи - несуть у собі етнічні характеристики; долучають нас до вічно юних категорій материнства і дитинства.

Цінність фольклору полягає в тому, що з його допомогою дорослий легко встановлює з дитиною емоційний контакт, збагачує почуття і мову дитини, формує ставлення до навколишнього світу, тобто відіграє повноцінну роль у всебічному розвитку. Ласкавий говорок примовок, пісеньок викликає радість не тільки у малюка, але і у дорослого, що використовує образну мову народної поетичної творчості для вираження своєї турботи, ніжності, віри в дитину. Твори усної народної творчості мають величезне пізнавальне і виховне значення. Пісеньки, примовки, потішки, перші художні твори, які чує дитина, вимовлені дорослим короткі і ритмічні фрази, в яких дитина вловлює повторювані звуки («півник», «ладушки», «киця», «водичка») викликають у нього реакцію на художній твір. Інтонація голосу в одних випадках заспокоює його, в інших - бадьорить. Наприклад: колискові пісні надають заколисливий вплив, їх співають ласкавим, ніжним голосом, похитуючи ляльку Катю: «Баю, баю, баю-бай, ти, собачка, не лай, білолоба, не сковчи, мою доньку не буди». Для того, щоб легше і швидше діти запам'ятовували колискові пісеньки, їх потрібно обігривать, тобто включати ті персонажі, про яких йдеться в пісеньці (про собачку). Запам'ятавши колискову, діти легко переносять пісеньку в повсякденну гру («Сім'я», «Дитячий садок», «Дочки - матері»). Планомірна робота з дітьми по заучування українських народних пісеньок починається з другої молодшої групи. 
Знайомство з потешками треба починати з розповідання картинок, ілюстрацій, іграшок. Давши розглянути дітям іграшку, розповісти про персонажа потешки, про його особливості. Пояснити дітям значення нових слів, почутих у потешках; добре коли у дітей вже сформовано уявлення та вона називає тварину до потешки: «кицька», «кінь», «цап», «курочка», «котик», «коровушка» і т.д . 
Використовувати дидактичні ігри «Дізнайся потешку» (за змістом картинки, треба згадати твори народної творчості). «Вгадай, з якої книжки (казки, потешки) прочитаний уривок?» Словесні ігри за мотивами народної творчості, наприклад: «про сороку» (читати потешку і нехай діти отображають її зміст в діях). Потешка перетворюється на гру, захоплює дітей. Словесна гра «в подарунки» - діти дарують потешку один одному. Дидактичні вправи «Дізнайся і назви» - дістають з коробки іграшки або картинки по знайомих потешкам). Настільно-друковані ігри за мотивами цих самих творів («парні картинки», «підбери таку ж картинку», «лото», «розрізні картинки»). 
Можна проводити ігри - інсценівки, наприклад: «курочка - Рябушко на річку пішла». 
«Живі картинки» - при читанні потешки «сорока-білобока" - всіх дітей ставлять один за одним і роздавати їм кашу; а самому останньому - ні! «А ти постій, от тобі горщик порожній!», тобто супроводжувати потешки дією. 
Використовувати дидактичні ігри типу: «Заводні іграшки». Під час вмивання, причісування дітей потрібно обов'язково використовувати потешки: «Водичка», «Рости коса»; запам'ятавши, полюбивши потешку, діти переносять її в гру. Підбираючи потешку, вихователь повинен враховувати рівень розвитку дитини. Для малюків прості за своїм змістом, для старших - з більш складним змістом. Діти повинні не тільки добре читати потешку, а й уміти її обігравати, тобто рухатися і говорити, як домашні та дикі тварини (наслідувати голос і рухам лисиці, зайця, ведмедя, котика, собачки), тобто в залежності від того, про кого потешка. Старші діти можуть обігравати потешку: «Тінь-тінь ...», влаштовувати «театр», де б усі діти могли спробувати себе в ролі будь-якого персонажа. 
Більше використовувати потешек, прислів'їв, приказок під час прогулянки, звертаючи увагу на пору року і стан погоди, щоб прогулянка  проходила більш емоційно і цікаво для дітей; де діти можуть повторювати голоси і рухи тварин і птахів. 
На заняттях використовувати зачини, повтори, пісеньки - на початку, середині, наприкінці заняття - це робить заняття більш живим, емоційним, цікавим і корисним для дітей. 
Фольклор дає прекрасні зразки української мови, наслідування яким дозволяє дитині успішніше опановувати рідну мову. 

Прислів'я та приказки називають перлинами народної творчості; вони впливають не тільки на розум, але й на почуття людини; повчання, укладені в них, легко сприймаються і запам'ятовуються. Прислів'я та приказки образні, поетичні, наділені порівняннями. Прислів'я вихователю можно використовувати в будь-якій ситуації, збираючись на прогулянку (повільному Дані кажу: «Семеро одного не чекають», коли хтось неакуратно одягнувся можна сказати: «Поспішиш - людей насмішиш!"). під час прогулянок прислів'я допомагають дітям краще зрозуміти різні явища, події (книжка «Весна красна квітами» - про часи року). Багато прислів'їв і приказок про працю; знайомлячи з ними дітям потрібно пояснити їх зміст, щоб вони знали, в яких ситуаціях їх можна застосувати. Наприклад, дидактичні ігри: «Назви прислів'я по картинці», «Продовж прислів'я», «Хто більше назве прислів'їв на будь-яку тему». 
Загадки - це корисна вправа для дитячого розуму. Вчити дітей відгадувати загадки можна так: на стіл виставляється декілька іграшок, для кожної підібрати загадку. 
Діти швидко відгадують, тому що загадуємо предмет перед очима. Діти можуть самі спробувати загадати - придумати загадку про іграшку. Можна починати заняття з малювання загадкою, а діти відгадують, що вони будуть малювати чи ліпити. Використовуються загадки і на прогулянці: 
«Білий, та не цукор. Ніг немає, а йде! ».  
Можна проводити ігри, які допоможуть поглибити та уточнити знання дітей про навколишній світ: «Хто і що це?», «Я загадаю, а ти відгадай». «Підкажи слово». Проводити можна вечора загадок з бабусею - загадонькой.

 
Казки - являють собою особливу фольклорну форму, засновану на парадоксі реального і фантастичного. Казки краще розповідати, ніж читати. Добре одягнути костюм Василини - казкарки. Знайомлячи дитини з казкою, вихователь повинен знати, що ж лежить в основі її змісту, з якою метою вона створена першим автором (чомусь навчити, здивувати або потішити). Є три різновиди казки: 
1) побутові; 

2)чарівні;

3)казки про тварин. 
Добре починати казку з приповідки: «Казка, казка, примовка ...». Після розповіді казки, дізнатися з допомогою питань, чи зрозуміли діти казку? Вносити відповідні іграшки, запитати: «Діти, з якої казки прийшли ці герої?» Конкурс малюнків, виробів за мотивами казок; вносити предмети ряджені, драматизація казок у грамзапису. 
 

 

 

 

 

 

» Вхід на сайт


» Пошук

» Архів записів

» Офіційні сайти
MONU.jpg zak.gif osv.jpg


Copyright MyCorp © 2017